63 роки пройшли... Друга світова війна пронеслася по всьому світу, розірвавши сім’ї, розлучивши близьких, забравши із собою мільйони людей. Майже в кожній сім’ї є свій герой, який воював заради своїх близьких, рідних, заради Великої Перемоги, щоб нащадки не знали, що таке війна, щоб ніколи більше не повторився цей жах!.. Не обійшла ця війна і мою сім’ю. За кілька днів до окупації Одеси моя прабабуся Бетя Юхимівна зі своєю мамою, двома сестрами, Ганною та Женею, і молодшим братом (на жаль, його ім’я не збереглося) залишили Одесу і поїхали в Сталинобад. Незабаром Одесу мала покинути сім’я тітки прабабусі, але вони не встигли цього зробити, тому що Одесу залишили радянські війська і в місто війшли румуни й німці. Зараз ми про цю родину знаємо тільки те, що вона загинули в одеському гетто… По дорозі в Сталинобад у бабусі вкрали усі гроші та документи, а її молодший брат загинув тому, що в дорозі нічого було їсти. Коли вони вже дісталися нового міста, бабуся додала собі два роки віку, коли відновлювала свідоцтво про народження, аби піти вчитися у школу медсестер, а потім працювати. Після закінчення навчання вона стала фармацевтом в аптеці при шпіталі, а ввечері допомагала пораненим, прала бинти. У госпіталі бабуся познайомилася із пораненим прикордонником на ім я Василь Миколайович. Коли він одужав, то писав бабусі листи, а після війни вони одружилися! Дідусь служив у прикордонних військах. У моєї прабабусі був старший брат Анатолій, який пройшов усю війну, дійшов до Берліна, був поранений і нагороджений багатьма медалями і орденами. Після війни частина, в якій він служив, знаходилася у зоні ракетних іспитів, і там він захворів променевою хворобою. А оскільки у ті роки ніхто не лікував цю хворобу, він дуже швидко помер. Пізніше бабуся дуже тепло згадувала про нього і розповідала, що він був дуже доброю, хороброю і чесною людиною. Між Великою Вітчизняною війною і сьогоднішнім днем - ціла епоха. Вже 63 роки наша країна не знає, що таке війна, і ми з глибокою вдячністю віддаємо данину героям старшого покоління, яке здобуло і відстояло усе те, чим ми сьогодні пишаємось і що цінуємо!..
